Виховні заходи

Світ  писанки

Хід заняття:

        І. Організація  уваги,  оголошення  теми  і  мети.

Українська  писанка...  Дивна,  чудова,  прекрасна,  чарівна,  надзвичайна...  Саме  так  висловлюються  люди,  коли  бачать  наші  весняно  –  великодні  писанки.  Тому  не  дивно,  що  сприймаються  як  символ  України.  Разом  з  рушниками,  вишиваними  сорочками  писанки  є  однією  з  найдавніших  галузей  народного  ужиткового  мистецтва.

За  змістом  і  технікою  виконання  писанки  поділяють  на:

- традиційні  –  писанки,  написані  за  зразком  попередніх   поколінь;

-  авторські   –  писанки,  створені  майстром  за  власним  задумом,  з  використанням  як  традиційних,  так  і  нових  оригінальних  символів;

 - нетрадиційні  –  писанки,  виготовлені  з  використанням  нетрадиційних  для  писанкарства  матеріалів.

    ІІ.Мотивація  навчальної  діяльності.

    Ми  зібралися   сьогодні  для  того,  щоб  показати  вам  писанки  і  навчити  їх  виготовляти.   Окрім  традиційних  народні  майстри  розробляють  власні  техніки  виконання  писанок.  У писанкарстві  почали  використовувати  нові матеріали:  глину,  бісер,  дерево,  нитки  тощо. Ми  хочемо  продемонструвати,  які   види  нетрадиційної  писанки  ми  освоїли  на  нашому  гуртку  і  запросити  на  наступні  заняття.  Можливо  через  деякий  час   ви  запропонуєте  свій  вид  нетрадиційної  писанки.

Ведуча 1        

В  час,  коли  закінчились  уроки,

А  додому  йти  не  дуже  хочеться

Ти  до  нас  на  гурток  завітай

І  друзів  до  нас  забирай.

Ведуча 2                  

В  нас  навчишся  ти  багато:                       І  в’язати,  і  співати,

І  стрічками  вишивати,

Й  писанки  виготовляти.

Ведуча  1               

Писанки  ми  всі  малюєм  

І  нитками  обплітаєм,

І  стрічками   прикрашаєм.

А   бісер  блиск  їм  придає.

  Ведуча  2            Поглянеш  на  красу  чудову          

                                І  світ  стає  тоді   добрішим,

                                І  яскравішим,  і  щедрішим...

Ведуча 1               Писанки  в  нас  не  прості,

                               І  не  зовсім  традиційні,

                              Але  ти  поглянь  на  них,

                               Глянь,  які  вони  чарівні.

      Ведуча 2               Що  за  диво  скляні  горошинки,

                               Що  бісером  ми  називаємо.

                               Прикрашаємо  ним  картинки

                                І  писанки  обплітаємо.

Ведуча 1                Нитками  яскравими 

                                ми  вишиваємо

                                 і  мотанки  робимо  ми.

                                Поглянь,  яке  чудо !

                                Ніби  всміхається 

                                Сонечко  нам  ізгори.

Ведуча  2              Стрічка  з  предмету

                               робить  диво ,

                               ніби  розмовляє  з  нами

                               світ відразу стає красивим

                               І  сія   квітковими  вогнями.

 ІІІ. Практична діяльність учнів.

 - Вас,  мабуть,   вже  зачарувала  писанка  своїм  різнобарв’ям  і привабливістю.  І  всім  скоріше  хочеться  приступити   до  роботи  і  виготовити  таку  красу.  Сьогодні  дівчатка-майстрині,  які   займалися  в гуртку  минулий   рік  покажуть,  як це правильно  зробити.

Але  спочатку  пригадаємо  правила  безпечної  поведінки.

Ведуча  1
Якщо  хочеш  працювати,

Правила  безпеки   пам’ятай!

Бути  завжди  обережним  - 

Ти  щодня  не   забувай!!!

  Ведуча  2 
Щоб  зробити  гарну  річ                             Прилади   візьми  з  собою.

 Клей,   серветки,  голки,

 Ножиці, шпильки,  гачки,

 Нитки,  стрічки,  гаплички.

Ведуча  1  

                        Якщо  різати   потрібно  - 

                   Ножиці   ти   діставай.

                   Якщо  хочеш   передати, 

                   То   тримай   тупим  кінцем.

                   Не  крутись,  не  повертайся

                   І  нікого  не   штовхай.

Ведуча  2  

                   Голки,  шпильки,  кнопки

                   Ти  тримай  в  порядку,

                    Гольничок   собі  поший

                    І   склади  в  коробку.

Ведуча  1  

                   Якщо  склеїти  потрібно,

                   Обережним  також  будь!

                    Не  розлий,  не  брудни  руки

                    І  ганчірку  не  забудь!

Ведуча  2  

                   Місце  чисто  прибери,

                   Скатертину  застели.

                   І  як  скінчиш  працювати  -

                   Не  забудь  попідмітати.

Ведуча  1  

                   Щоб  красивим   був  не  лише  виріб,

                    А  і  місце,  де   ти  працював.

                    Щоб  на  завтра  ми  прийти   зуміли

                    І  навчити  того,  що  захочеш  сам.

-  Зараз  ви  розгляньте  зразки  виробів,  що  стоять  на  столах  і  оберіть  собі  столик  з  писанкою,  яку  б  ви  хотіли  виготовити.  Присядьте  і  приготуйте  робоче  місце.  До  вас  підійдуть  наші  майстрині  і  покажуть  процес  виготовлення  вибраної  вами  писанки.

Ведуча  1             

Ой, який же колір вибирать,

Може виберу я синій, як у неба?

Ні, він буде холодно мовчать.

Ведуча  2

А мені потрібно, щоб веселий і казковий,

Щоб був теплий, чистий, ні , жаркий.

Щоб він прикрашав наш стіл святковий,

Щоби був палючий і палкий.

Саме так, оранжевий підходить.

Я дивлюся стиха і мовчу...

- Колір  матеріалів  ви  оберете  самостійно, у  вас  на  столиках  лежать  картки  із  поясненням  значення  кольорів.  Запрошуємо  до  роботи.  Після  закінчення  зробимо  виставку  наших  писанок.

4.  Виставка.    

Дівчинка  1. 

Вийшла  писанка  чудова,

Підходяща  в  самий  раз,

Адже  я  її  святкову

Подарую  в  цей  же  час.

Дівчинка  2. 

Подарую  я  матусі,

Щоб  раділа  і  вона,

Щоб  жила  у свята  дусі

Й  не  була  вона  сумна.

Дівчинка  1. 

Як  змінився  світ  навколо,
Ніби  манить  в  майбуття.

І  ми  зробимо  його  цікавим,

Хай  продовжується  життя.

Дівчинка  2. 

Благословляла  писанка  мою  бабусю,

Манила  у  життя  матусю.

І  я  з  яскравою  зріднюся

Й  робити  її  навчуся.      

Брейн-ринг

(для учнів 5-6 класів)

Мета: розвивати кмітливість, швидкість мислення, уміння працювати у складі невеликої групи.

Оснащення : столи та стільці для команд, годинник, картки з балами для журі, емблеми для кожної команди.

Коментар. Брейн-ринг – це гра, що являє собою змагання у швидкості мислення, кмітливості. Для проведення гри обирається рада гри, яку може очолювати вчитель або старшокласник. Створюється дві команди – учасниці гри, для яких посередині класної кімнати ставлять два столи. Кожна команда складається з 5 учасників. Керує грою рада гри, яка стежить за часом, готує запитання, фіксує рахунок.

На ринг запрошуються команди-учасниці. Кожна правильна відповідь на запитання приноситиме команді одне очко.

Учитель.сьогодні ми проведемо цікаву гру – брейн-ринг. Для цього ми вже визначили команди-учасниці. Тому запрошуємо їх до ігрових столиків. (Виходять команди). Учитель представляє кожного гравця команди).

Наші команди вже приготувалися до гри. Тому розпочнемо. Але спочатку ще раз нагадаю правила гри.

Бажаю всім успіху!

Запитання для гри                                                          

1.                    Прозора фарба, що легко розчиняється водою.(Акварель)

2.                    Техніка акварельного та олійного малярства швидкими мазками, що дозволяє виконати картину (або її фрагмент) протягом сеансу, до висихання фарб.(Ала прима)

3.                    Художній розпис тканини.(Батик)

4.                    Античний розпис керамічних посудин.(Вазопис)

5.                    Жанр образотворчого мистецтва, присвячений темі побуту (сім’я, відпочинок, особисте життя людини).(Побутовий)

6.                    Скульптурне зображення голови і верхньої частини тіла людини.(Бюст)

7.                    Найбільш освітлені місця предметів із глянцевою поверхнею, в яких промені світла перетинаються з поверхнями під прямим кутом.(відблиск)

8.                    Спеціальне приміщення, художній музей, в якому розміщені для огляду твори мистецтва. (галерея)

9.                    Художній твір, який є нормативним зразком, панівна форма в мистецтві будь-якого періоду,що зумовлює певну композицію, систему пропорцій тощо.(Канон)

10.               Композиція з трьох картин, барельєфів, малюнків, що об’єднані спільною темою, ідеєю.(триптих)

11.               Випалена кольорова високоякісна глина або неглазурований керамічний виріб із неї.(теракота)

12.               Художня фарба, розтерта з яєчним жовтком або сумішшю клейового розчину з олією і розведена водою; після висихання нерозчинна. Застосовують переважно у малярстві по дереву, оскільки для полотна вона недостатньо еластична. Буває яєчна, казеїново-олійна, полі-вінілацетатна ін.. (темпера)

13.               Міцне склоподібне покриття, яке наносять на металеві предмети для їхнього захисту від зовнішніх впливів або з художньою метою і закріплюють випалом; буває прозорою та непрозорою, білою й пофарбованою у різні кольори.(Емаль)

14.               Твір друкарської графіки – відбиток на папері, шовку та інших матеріалах, надрукований з авторської друкарської форми.(Естамп)

15.               Безворсовий настінний килим чи оббивна тканина із сюжетним зображенням або зображенням краєвиду, що виконана ручним способом.(Шпалера)

16.               Інструмент (різець) для різьблення дерева або карбування металу у вигляді тонкого сталевого стрижня, зі зрізаним під кутом кінцем.(штихель)

17.               Малярство, яке базується на використанні водорозчинних фарб, нанесених на вологу штукатурку.(Фреска)

18.               У декоративній скульптурі та малярстві образна або орнаментальна композиція у вигляді горизонтальної смуги, розташованої на верхній частині стіни (усередині або зовні споруди). Узагалі – оздоблювальна смуга (кайма, бордюр), що прикрашає стіни, підлоги, стелі, килими тощо . (фриз)

19.               Відтворення малюнка, картини, друкованого тексту засобами поліграфії. (репродукція)

20.               Частина твору мистецтва.(фрагмент)

21.               Образне відтворення задуму, що розкривається через події, відображені в картині, скульптурі, гравюрі тощо; тема, предмет зображення.(сюжет)

22.               Кольорове непрозоре скло у формі кубиків чи платівок, яке застосовують у мозаїці.(Смальта)

М’яка іграшка як вид ДПМ.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація знань учнів.

1. Що називається сувеніром?

2.А чи можна вважати м’яку іграшку сувеніром?

3.Як ви гадаєте, яке призначення сувеніра?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Якщо сувенір зроблений своїми руками і подарований від чистого серця – це найкращий подарунок. Слово «сувенір» походить від французького та означає «подарунок на пам'ять». А прийшло воно до нас з часів Петра І.

Раніше вважали сувеніром предмет, що нагадував  про людину, яка виконала його. Історія сувеніра дуже давня і пов’язана з магічними обрядами. Створені руками людини фігурки з дерева, каменя відігравали велику роль в обрядах.

Амулети, талісмани виконували роль захисника від зла. З часом вони втратили магічний характер і перейшли до розряду прикрас та іграшок. Іграшки, створені з любов’ю своїми руками, несуть у собі магію добра та душевного тепла, які  ви  передаєте своїм друзям.

Якщо сьогодні на уроці ви будете уважними, охайними, то зможете навчитися прикрашати свою кімнату, щоб світ речей, які вас оточують, міг багато про вас розповісти.

IV. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

  - Сьогодні ми дізнаємося, як підготуватися до створення іграшок-саморобок, що для цього необхідне, які секрети існують у цій роботі. Для цього ми здійснимо подорож до фабрики іграшок. Будь-яка екскурсія на підприємство починається з відвідування виставочного залу, де представленні зразки виробів, їх історія. Отже, перша зупинка – «Історичний музей».

Декоративно-прикладне мистецтво багате і різноманітне. Сучасних художників надихають майстри традиційних народних промислів: різьби по дереву, аплікації, плетіння з лози, вирізання з паперу, кераміки, тощо.

Іграшка відома ще з часів Древнього Єгипту та Греції. Там виготовляли фігурки людей, тварин, м’ячики, використовуючи слонову кістку, срібло, мармур, дерево, глину. Найбільш складні іграшки почали виготовляти в XIV – XVIII ст.. це були механічні зайці, які гризли моркву, ляльки, що могли рухати руками, ногами.

На території України археологами знайдені іграшки, яким близько тисячі років. Від давніх українських іграшок XIV – XVIII ст.. майже нічого не залишилося. Народні керамічні, дерев’яні, плетені іграшки були переважно побічним промислом у системі основного виробництва – гончарства, плетіння, деревообробки. У регіонах України, де багато лісів, виготовляли дерев’яні іграшки, де багато глини – керамічні. Іноді іграшці приписувалося магічне значення, у багатьох регіонах плели іграшки з соломи, оригінальні іграшки робили на Гуцульщині. Заварювали на воді сир, з нього ліпили фігурки, потім їх розфарбовували.

Із розвитком техніки змінювався і зовнішній вигляд іграшки. З кінця XIX ст.. почався випуск гумових ляльок. А в XX ст.. з’явилися пластмасові іграшки. Світ сучасної іграшки дуже різноманітний. Великою популярністю користуються об’ємні  іграшки з тканини, хутра, ниток.

Ми познайомилися з історією іграшки. А тепер перейдемо в інструментальний цех.

Перш ніж взятися до діла, поговоримо про те, які інструменти знадобляться вам під час роботи над м’якою іграшкою. Їх небагато і всі вони вам знайомі…

Це ножиці, голки, клей ПВА – він добре клеїть і тканину, і хутро, і шкіру, а, висихаючи, не залишає плям. До того ж, його легко змити з рук і зі столу. Не обійтися вам і без пінцета, за допомогою якого ви будете вивертати форму і наповнювати деталі ватою. Наперсток буде потрібен, коли шитимеш цупку тканину, щоб не проколоти палець. Оце й усе нехитре начиння, за допомогою якого зможете пошити будь-яку іграшку.

   Ну, а з чого ж їх робити – ляльок, звірят? Для цього заглянемо в конструкторське бюро.

Тут створюють малюнки іграшок, вирішують, з яких тканин їх виготовляти. Погляньте навколо, попитайте у мами, у бабусі, і побачите, скільки різних матеріалів для роботи можна знайти. Це усілякі клаптики – залишки тканин, хутра, старі речі, кольорова пряжа, поролон, шнури. Над ними треба трішки потрудитися: як услід усе почистити, випрати, попрасувати. Коли все буде готове – можна братися до роботи.

Отже, ми знаємо з чого шити, чим шити. І прямуємо далі в розкрійний цех. Перш, ніж шити іграшку, її треба покроїти. Для цього вам потрібні будуть викрійки – вирізані з паперу деталі іграшки – лекала. Лекала вирізують з картону, їх зручно обводити, вони щільно прилягають до тканини.

Вирізають деталі з урахуванням припусків на шви. Іграшку викроїли, тепер її треба зшити. Це відбувається на наступній станції – «Швейний цех».

Чи всі ви вмієте шити? Зараз ми навчимося робити найпростіші шви, за допомогою яких ви впораєтеся з будь-якою іграшкою.

 (демонстрування швів)

Запам’ятайте:  усі шви треба виконувати охайно, рівними стібками, щоб не розійшлися. Після того, як деталі зшиті, вивертаємо їх і набиваємо ватою або синтепоном, отвір охайно зшиваємо. Наповнювач беремо невеликими порціями, не згортаючи грудочками.

У роботі над іграшкою є один важливий момент. Це оформлення її «обличчя». У збірному цеху кожній іграшці надають індивідуальності. Треба вміти правильно розташувати ніс, рот, очі. Від цього залежатиме вираз обличчя іграшки. Вона здаватиметься веселою, сумною, сердитою, симпатичною, серйозною. За формою очі можуть бути круглими, видовженими, овальними. Їх можна зробити з ґудзиків на ніжці, паперу. Рухливі очі можна зробити з прозорих упаковок для таблеток. У середину покласти намистинку. Якщо кружечок тканини стягнути, помістивши всередину вату, ми отримаємо ніс. Щоб зробити той вираз обличчя, який ви задумали, не поспішайте клеїти очі та ніс. Спочатку розкладіть деталі на іграшці.

  Отже ми познайомилися з основними прийомами роботи над м’якою іграшкою. Тепер можна братися до роботи по справжньому. А почнемо з найпростіших іграшок.

VІ. Закріплення вивченого.

Робота в парах.

1.                     Із запропонованих матеріалів вибрати ті, які підійдуть для пошиття іграшки.

2.                     Створити ескіз майбутньої іграшки.

3.                     Виготовити лекала відповідно до ескіза іграшки.

VII. Практична робота.

-  Правила техніки безпеки,

-  Підготовка лекал до розкрою,

-  Підготовка тканин до розкрою.

-  Розкрій іграшки.

-  Пошиття без лекальної іграшки за власним ескізом.

-  Самоконтроль, перевірка якості виконаної роботи.

-  Індивідуальний, фронтальний інструктажі.

VIII. Підсумки уроку

На цьому етапі доцільно  оцінити результати практичної роботи, проаналізувати типові помилки. Учні, які виконали роботу відмінно, перевіряють роботи інших.